Многое в жизни ушло, и забыто
Но Божий завет не забудь не за что
Двери, что Господом будут открыты
Никто не закроет, ты слышишь, никто!
Просто увидив , во что- то поверить
Ты помни об этом, как можно, всегда
Если Господь закрывает те двери
Их не откроет никто, никогда!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
